Дослідження українського ринку: що кажуть цифри про професію stories-мейкер

«Та ти нічого не робиш і заробляєш великі гроші на повітрі!». Частенько чуєш таку фразу? А головне, коли приходиш на роботу, від тебе вимагають все: монтаж, аналітика, фотографія, графічний дизайн і на десерт зірочку з неба дістати.  

Еге ж! Нам теж це відгукується, тому і вирішили проаналізувати всі instagam-професії. Але це не для того, щоб загнати тебе в рамки, а, навпаки, підсумувати й розказати, хто цей спеціаліст, чим займається, що вміє та скільки заробляє. 

Хоч і відповіді на ці питання можна знайти в ґуґлі, але вони там дуже абстрактні й важко побачити загальну картину. Тому ми підготували для тебе дослідження, яке розкладе все на свої полиці. Сьогодні розберемо професію stories-мейкера.

Як відбувалось дослідження?

Ми розбили дослідження на частини для кожної instagram-професії. Усіх обирали рандомно і для першої залучили 171 спеціаліста та 102 роботодавці з різних компаній. Деякі з них дало поглиблене інтерв’ю, а інші відповіли на бліцпитання. Усі відповіді разом дали змогу підсумувати професію stories-мейкера. 

До початку дослідження ми зібрали 38 найпоширеніших запитань серед stories-мейкерів. Найбільше спеціалістів цікавить: «Що від мене очікують?», «Які обов’язки?», «Як мене шукатимуть?», «Чи достатньо мого досвіду?», «Скільки платитимуть?». Їх ми й поставили роботодавцям.

Щодо роботодавців, то перелік їхніх питань виглядав так: «Який середній досвід на ринку?», «Що вміють краще, а що гірше?», «У якому форматі зручніше працювати?», «Скільки хочуть отримувати?». На ці питання вже відповідали stories-мейкери. 

Результати дослідження

Середня вікова категорія серед stories-мейкерів виглядає так: 

Тож найбільше stories-мейкерів потрапили у вікову групу 20-30 років. А щодо їхнього досвіду роботи в цій сфері, то:

І що ми можемо сказати?

1. Більшість спеціалістів мають мінімальний досвід роботи (1-2 роки). А людину з досвідом понад 4 роки знайти досить складно. Імовірніше, це зв’язано з тим, що з часом вони йдуть у контент-маркетинг або SMM;
2. Оскільки професія ще нова і середній вік спеціалістів 20-30 років, то більшість з них мали іншу спеціальність. 

Коли ми підбили другий висновок, то запитали у спеціалістів, чи планували вони працювати stories-мейкером:

Щодо клієнтів, то вони працюють як з особистими блогами, так і комерційними:

Якщо говорити про зайнятість, то здебільшого stories-мейкери є фрилансерами, рідше — працівниками смм агенції:

Навчання

Не повіриш, але роботодавців мало хвилює, де спеціаліст проходив навчання. Більшість наголошували, що найважливіше є саме навички. Тому якщо фахівець не зможе підтвердити свою майстерність, то диплом, навіть з дуже дорогого смм курсу, ролі грати не буде.

А ось для stories-мейкерів навчання важливе. Найчастіше вони звертаються до блогерів:

Найчастіше спеціалісти згадували таких блогерів: @tanya_storozhenko, @filatovsmm, @tanyaprentkovych, @borodina, @veronikasenkina, @kava.ira, @b.fp, @kate_tkchk, @vika.shipo.

Щодо шкіл, то найчастіше навчання проходили в таких: Kukurudza, Genius Spase, Boosta Academy, Projector, КАМА. 

Рівень

Більшість stories-мейкерів вважає, що вони зараз знаходяться на рівні junior:

А ось роботодавці націлені на middle-спеціалістів:

Наступне питання з’явилось само собою: чому спеціалісти вважають, що знаходяться на обраному рівні? 

Навички: аналітика

Більшість спеціалістів аналізує контент, але підсумовує результати лише половина. Ще менше досліджує відсоткові показники, а не кількісні. Однак понад 60% stories-мейкерів будують контент на основі аналізу.

Навички: стратегія

Половина спеціалістів знає, як створювати контенту стратегію і більшість з них дотримується її. Щодо бенчмаркінгу, то лише третина stories-мейкерів знає, що це і впроваджує його. Майже всі спеціалісти ставлять перед собою цілі, найчастіше – охоплення. 

Навички: створення віжуалу

Більшість stories-мейкерів не проходили навчання з оформлення контенту. Половина спеціалістів вміє створювати дизайн та робить його зазвичай в застосунках на смартфоні. Переважно stories-мейкери створюють контент з фотографій, які роблять самостійно. 

Навички: робота з аудиторією

Здебільшого stories-мейкери аналізують аудиторію та знають, які тригери та інтерактиви застосовувати. А над лояльністю працює лише половина.

Навички: дослідження ринку

Більшість спеціалістів розвиває свою надивленість та слідкує за новинами в instagram. Але тільки половина читає провідні видання/дослідження та знає, хто лідери на ринку stories-мейкінгу.

Навички: просування

Здебільшого клієнти не ставлять завдання stories-мейкерам щодо просування. Половина спеціалістів має досвід з просування, але лише невелика частина проводить взаємний піар та розуміє, як працювати з інфлюенсерами.

Навички: project management

Більшість спеціалістів знає, як керувати командою, шукати людей та брифування.  Але менша половини робить щомісячні звіти своєї роботи.

Інструменти

Пошук роботи

Ось ми  визначились з досвідом, навичками, а тепер поговоримо про пошук роботи та працевлаштування. 

Формат співпраці

Тепер розберемо, які умови співпраці між stories-мейкером та роботодавцем. А також основні завдання та скільки часу на них йде.

Переважно роботодавці просять, щоб спеціаліст прописував ідеї stories та їх дизайн, рідше — фото/відеозйомку:

Заробітна плата

Щодо зарплати, то stories-мейкери поділились з нами своїми очікуваннями, а роботодавці тим, скільки вони готові платити спеціалісту.

Висновки

А тепер підсумуємо найголовніше з нашого дослідження:

1. Більшості stories-мейкерам в Україні від 20 до 30 років. Найчастіше вони мають досвід роботи 1-2 роки та раніше працювали в іншій сфері;
2. 84% спеціалістів надають перевагу профільним курсам в instagram, а 16% не проходило навчання взагалі;
3. Здебільшого спеціалісти вважають, що вони зараз знаходяться на рівні junior. А ось 65,9% роботодавців шукає stories-мейкерів на рівні middle;
4. 81,3% спеціалістів аналізує контент, але з них фіксує висновки лише 49,7%;
5. 82,5% stories-мейкерів ставить перед собою цілі у контенті. Здебільшого це показник охоплення;
6. 76,3% спеціалістів не проходило навчання з дизайну/оформленню або інших візуальних навичок;
7. 46% stories-мейкерів знають лідерів ринку та 49,7% слідкує за провідними виданнями у сфері маркетингу;
8. 45,3% спеціалістів має запитів щодо просування stories від клієнтів;
9. Лише 39,1% stories-мейкерів роблять щомісячні звіти для клієнтів;
10. Найчастіше для створення контент-плану та аналітики спеціалісти використовують Google sheets, для дизайну — Canva, для відеомейкінгу — InShot, а для спілкування з клієнтами — Telegram;
11. Третину спеціалістів роботодавці знаходять самостійно. А ось 81% роботодавців шукає stories-мейкерів через знайомих;
12. 71% роботодавців шукає stories-мейкерів для роботи на фрилансі із зайнятістю 2-4 години на добу;
13. Більшість спеціалістів, яка точно знає свій рівень, хотіла б отримувати в місяць 20-30 тисяч грн заробітної плати;
14. 55,7% stories-мейкерів наразі не задоволені оплатою за свою роботу.

Сподіваємось, що тут для тебе було багато корисностей. Але це не все, ми ще готуємо другу частину дослідження від Kukurudza. Тому міцно обіймаємо і зовсім скоро знову зустрінемось!