#Дослідження

Українські сторізмейкери

Дослідження українського ринку: що кажуть цифри про професію stories-мейкер

Авторка статті:

Дар'я Грищенко

Editor-in-chief of Kukurudza website blog

05 Січня 2024

14 хв. читання

Тебе може зацікавити:

«Та ти нічого не робиш і заробляєш великі гроші на повітрі!». Частенько чуєш таку фразу? А головне, коли приходиш на роботу, від тебе вимагають все: монтаж, аналітика, фотографія, графічний дизайн і на десерт зірочку з неба дістати.  

Еге ж! Нам теж це відгукується, тому і вирішили проаналізувати всі instagam-професії. Але це не для того, щоб загнати тебе в рамки, а, навпаки, підсумувати й розказати, хто цей спеціаліст, чим займається, що вміє та скільки заробляє. 

Хоч і відповіді на ці питання можна знайти в ґуґлі, але вони там дуже абстрактні й важко побачити загальну картину. Тому ми підготували для тебе дослідження, яке розкладе все на свої полиці. Сьогодні розберемо професію stories-мейкера.

Як відбувалось дослідження?

Ми розбили дослідження на частини для кожної instagram-професії. Усіх обирали рандомно і для першої залучили 171 спеціаліста та 102 роботодавці з різних компаній. Деякі з них дало поглиблене інтерв’ю, а інші відповіли на бліцпитання. Усі відповіді разом дали змогу підсумувати професію stories-мейкера. 

До початку дослідження ми зібрали 38 найпоширеніших запитань серед stories-мейкерів. Найбільше спеціалістів цікавить: «Що від мене очікують?», «Які обов’язки?», «Як мене шукатимуть?», «Чи достатньо мого досвіду?», «Скільки платитимуть?». Їх ми й поставили роботодавцям.

Щодо роботодавців, то перелік їхніх питань виглядав так: «Який середній досвід на ринку?», «Що вміють краще, а що гірше?», «У якому форматі зручніше працювати?», «Скільки хочуть отримувати?». На ці питання вже відповідали stories-мейкери. 

Результати дослідження

Середня вікова категорія серед stories-мейкерів виглядає так: 

Тож найбільше stories-мейкерів потрапили у вікову групу 20-30 років. А щодо їхнього досвіду роботи в цій сфері, то:

І що ми можемо сказати?

  1. Більшість спеціалістів мають мінімальний досвід роботи (1-2 роки). А людину з досвідом понад 4 роки знайти досить складно. Імовірніше, це зв’язано з тим, що з часом вони йдуть у контент-маркетинг або SMM;
  2. Оскільки професія ще нова і середній вік спеціалістів 20-30 років, то більшість з них мали іншу спеціальність. 

Коли ми підбили другий висновок, то запитали у спеціалістів, чи планували вони працювати stories-мейкером:

Щодо клієнтів, то вони працюють як з особистими блогами, так і комерційними:

Якщо говорити про зайнятість, то здебільшого stories-мейкери є фрилансерами, рідше — працівниками агенції:

Навчання

Не повіриш, але роботодавців мало хвилює, де спеціаліст проходив навчання. Більшість наголошували, що найважливіше є саме навички. Тому якщо фахівець не зможе підтвердити свою майстерність, то диплом, навіть з дуже дорогого курсу, ролі грати не буде.

А ось для stories-мейкерів навчання важливе. Найчастіше вони звертаються до блогерів:

Найчастіше спеціалісти згадували таких блогерів: @tanya_storozhenko, @filatovsmm, @tanyaprentkovych, @borodina, @veronikasenkina, @kava.ira, @b.fp, @kate_tkchk, @vika.shipo.

Щодо шкіл, то найчастіше навчання проходили в таких: Kukurudza, Genius Spase, Boosta Academy, Projector, КАМА

Рівень

Більшість stories-мейкерів вважає, що вони зараз знаходяться на рівні junior:

А ось роботодавці націлені на middle-спеціалістів:

Наступне питання з’явилось само собою: чому спеціалісти вважають, що знаходяться на обраному рівні? 

Навички: аналітика

Більшість спеціалістів аналізує контент, але підсумовує результати лише половина. Ще менше досліджує відсоткові показники, а не кількісні. Однак понад 60% stories-мейкерів будують контент на основі аналізу.

Прокачай свої скіли 
з контент-маркетингу!

Зрозумієш від А до Я, як працює контент-маркетинг і що це взагалі таке. До речі, тут ми відкриваємо усі залаштунки роботи, тож швидше застрибуй в цей потяг. Ту-туууу!

Навички: стратегія

Половина спеціалістів знає, як створювати контенту стратегію і більшість з них дотримується її. Щодо бенчмаркінгу, то лише третина stories-мейкерів знає, що це і впроваджує його. Майже всі спеціалісти ставлять перед собою цілі, найчастіше – охоплення. 

Навички: створення віжуалу

Більшість stories-мейкерів не проходили навчання з оформлення контенту. Половина спеціалістів вміє створювати дизайн та робить його зазвичай в застосунках на смартфоні. Переважно stories-мейкери створюють контент з фотографій, які роблять самостійно. 

Навички: робота з аудиторією

Здебільшого stories-мейкери аналізують аудиторію та знають, які тригери та інтерактиви застосовувати. А над лояльністю працює лише половина.

Навички: дослідження ринку

Більшість спеціалістів розвиває свою надивленість та слідкує за новинами в instagram. Але тільки половина читає провідні видання/дослідження та знає, хто лідери на ринку stories-мейкінгу.

Хочеш отримувати 
найсвіжіші статті від нас?

Підпишись на чат-бот,  аби нічого не проґавити. Чесно-чесно, без води та спаму.

Підписатися

Навички: просування

Здебільшого клієнти не ставлять завдання stories-мейкерам щодо просування. Половина спеціалістів має досвід з просування, але лише невелика частина проводить взаємний піар та розуміє, як працювати з інфлюенсерами.

Навички: project management

Більшість спеціалістів знає, як керувати командою, шукати людей та брифування.  Але менша половини робить щомісячні звіти своєї роботи.

Інструменти

Пошук роботи

Ось ми  визначились з досвідом, навичками, а тепер поговоримо про пошук роботи та працевлаштування. 

Формат співпраці

Тепер розберемо, які умови співпраці між stories-мейкером та роботодавцем. А також основні завдання та скільки часу на них йде.

Переважно роботодавці просять, щоб спеціаліст прописував ідеї stories та їх дизайн, рідше — фото/відеозйомку:

Заробітна плата

Щодо зарплати, то stories-мейкери поділились з нами своїми очікуваннями, а роботодавці тим, скільки вони готові платити спеціалісту.

Висновки

А тепер підсумуємо найголовніше з нашого дослідження:

  1. Більшості stories-мейкерам в Україні від 20 до 30 років. Найчастіше вони мають досвід роботи 1-2 роки та раніше працювали в іншій сфері;
  2. 84% спеціалістів надають перевагу профільним курсам в instagram, а 16% не проходило навчання взагалі;
  3. Здебільшого спеціалісти вважають, що вони зараз знаходяться на рівні junior. А ось 65,9% роботодавців шукає stories-мейкерів на рівні middle;
  4. 81,3% спеціалістів аналізує контент, але з них фіксує висновки лише 49,7%;
  5. 82,5% stories-мейкерів ставить перед собою цілі у контенті. Здебільшого це показник охоплення;
  6. 76,3% спеціалістів не проходило навчання з дизайну/оформленню або інших візуальних навичок;
  7. 46% stories-мейкерів знають лідерів ринку та 49,7% слідкує за провідними виданнями у сфері маркетингу;
  8. 45,3% спеціалістів має запитів щодо просування stories від клієнтів;
  9. Лише 39,1% stories-мейкерів роблять щомісячні звіти для клієнтів;
  10. Найчастіше для створення контент-плану та аналітики спеціалісти використовують Google sheets, для дизайну — Canva, для відеомейкінгу — InShot, а для спілкування з клієнтами — Telegram;
  11. Третину спеціалістів роботодавці знаходять самостійно. А ось 81% роботодавців шукає stories-мейкерів через знайомих;
  12. 71% роботодавців шукає stories-мейкерів для роботи на фрилансі із зайнятістю 2-4 години на добу;
  13. Більшість спеціалістів, яка точно знає свій рівень, хотіла б отримувати в місяць 20-30 тисяч грн заробітної плати;
  14. 55,7% stories-мейкерів наразі не задоволені оплатою за свою роботу.

Сподіваємось, що тут для тебе було багато корисностей. Але це не все, ми ще готуємо другу частину дослідження. Тому міцно обіймаємо і зовсім скоро знову зустрінемось!

Тобі теж є що розказати?

стань автором

Авторка статті:

Дар'я Грищенко

Editor-in-chief of Kukurudza website blog

Іноді потрібно покрутити ручку радіоприймача, щоб спіймати потрібну хвилю